Як це працює

Це розширення Chrome на Manifest V3, яке генерує коди TOTP локально за допомогою OTPAuth. Генерування кодів, зберігання облікових записів і їх шифрування обходяться без бекенду, а реєстрації користувачів у нас немає. Ми тримаємо один сервер, api.authenticator.sh, для безкоштовного тарифу й Pro — його описано нижче, — і він ніколи не отримує ні секретів, ні назв облікових записів, ні видавців, ні кодів.

Цей сервер не зберігає ключового матеріалу для чиїхось облікових записів: немає ні депонування ключів, ні будь-якого шляху відновлення, який контролювали б ми. Якщо користувач забув пароль і втратив код відновлення, ми не зможемо зарадити — так задумано.

Захист паролем необов'язковий і типово вимкнений. Коли його ввімкнено:

Шифр

AES-256-GCM, випадковий 96-бітний IV для кожного запису й кожного перезапису

Вироблення ключа

PBKDF2-HMAC-SHA256, 600 000 ітерацій, випадкова 128-бітна сіль (за рекомендаціями OWASP)

Майстер-ключ

256 біт, із crypto.getRandomValues, генерується один раз; пароль лише огортає його

Відбитки

HMAC-SHA256 на підключі, виведеному через HKDF; потрібні для зведення записів між пристроями

Зберігання розблокованого ключа

chrome.storage.session — лише в пам'яті, ніколи не пишеться на диск, очищається при закритті браузера, недосяжний для content-скриптів

Автоблокування

За кожного відкриття / через 5, 15, 60 хвилин бездіяльності / до закриття браузера

Реалізація

Тільки WebCrypto. Жоден примітив не написано вручну, жодної криптобібліотеки в збірці немає.

Дані ніколи не шифруються ключем, виведеним із пароля, безпосередньо. Записи шифрує випадковий майстер-ключ; вивід PBKDF2 лише огортає цей майстер-ключ. Звідси два наслідки, і обидва важливі:

• Зміна пароля переписує 32 байти замість перешифрування кожного запису, кожної резервної копії та кожного експорту. Саме на масовому перезаписі сховища й втрачають дані.
• 160-бітний код відновлення може незалежно огорнути той самий майстер-ключ, тож забутий пароль не вирок. Код показується один раз, його треба ввести назад для підтвердження, і він змінюється після кожного використання. На диск нічого не пишеться, поки користувач його не підтвердив.

Коли захист паролем увімкнено, шифрується весь запис облікового запису, крім ідентифікатора та відбитка — зокрема й назва сервісу, тож із викраденого профілю не зрозуміти, обліковими записами яких сервісів володіє користувач. Під час увімкнення розширення шифрує записи, перевіряє їх розшифруванням і порівнянням і лише тоді видаляє всі копії у відкритому вигляді: з локального сховища браузера, із синхронізації та з усіх семи ротованих знімків резервних копій.

Коротко: це захищає дані у стані спокою. Пристрій, який під час роботи вже перебуває під контролем зловмисника, так захистити не можна — і ми цього не обіцяємо.

Маніфест оголошує п'ять дозволів і жодного дозволу на хости:

storage

Облікові записи й налаштування в локальному сховищі, розблокований ключ у session storage і необов'язкова копія для синхронізації

activeTab

Читає ім'я хоста активної вкладки, щоб підсвітити відповідний обліковий запис, і робить знімок вкладки, коли користувач сканує QR-код з екрана

contextMenus

Додає пункт «Вставити код 2FA» до контекстного меню, і лише на редагованих полях сторінок http(s)

scripting

Впроваджує одну функцію, яка вписує код у поле, — для однієї вкладки й одного виклику, лише після вибору цього пункту меню

sidePanel

Відкриває застосунок у бічній панелі Chrome, якщо обрано цей режим; доступу до сторінок не дає

Немає немає content-скриптів, немає дозволів tabs, cookies чи webRequest і немає web-accessible resources. Нічого нашого не існує на сторінці, доки ви не попросите там код; те, що тоді виконується, впроваджується для тієї однієї вкладки й того одного виклику, за дозволом, який дає ваш власний клік, і не лишає по собі нічого.

Сканування QR-коду камерою працює на сторінці розширення, відкритій у вкладці, а не у спливному вікні: popup знищується, щойно втрачає фокус, а запит дозволу саме це й робить. Для цього не потрібен дозвіл у маніфесті: використовується штатний запит камери браузера, який видається на origin розширення та відкликається в налаштуваннях сайту, і він ніколи не з'являється, доки користувач не відкриє сканер. Відео декодується локально, нікуди не передається й не зберігається.

Починаючи з 1.14.0 розширення раз на добу звертається до api.authenticator.sh — під час запуску браузера або після того, як відмалювалося вікно розширення, і ніколи на шляху до показу коду. Запит — це закритий перелік полів: його формує одна функція в src/billing/sync.ts, а тест не дає цьому переліку розширитися:

iid

Випадковий ідентифікатор, створений цією установкою. Не пов'язаний ні з обліковим записом Google, ні з адресою email, ні з браузером — якщо тільки користувач не купить Pro: тоді запис про покупку пов'язує установку, з якої купили, і будь-яку установку, де активний ліцензійний ключ, з адресою email, вказаною під час оплати

ver, ui_lang, browser_lang

Версія розширення, мова інтерфейсу, мова браузера

installed_at, legacy, legacy_src

Коли з'явилася установка і чи з'явилася вона ще до запровадження білінгу

accounts, groups

Скільки облікових записів вона містить і в скількох вони групах — числа, ніколи не які саме записи й не назви груп

vault, sync, open_mode, view_mode, style, dark, os

Чи ввімкнено захист паролем і синхронізацію та як відкривається розширення, як показано список облікових записів (звичайний, компактний або з прихованими кодами), а також вибраний стиль і тема — світла чи темна, і операційна система (Windows, macOS, Linux, ChromeOS)

pid, lid, has_key, key_hint

Яка підписана політика та яка ліцензія зараз є в установки, чи вже є в неї ліцензійний ключ і останні чотири символи цього ключа

opens

Скільки разів розширення відкривали кожного дня від попереднього запиту (щонайбільше за останні 14 днів) — лише число за день, нічого про те, що при цьому переглядали

events

Події білінгу з черги, із закритого переліку: досягнуто ліміту, екран оплати (paywall) показано або закрито, вибрано тариф, була спроба оплати чи введення ключа

Ніколи не надсилаються: секрети, назви облікових записів, видавці, коди чи сайти, на яких їх використовують. Країну сервер визначає із запиту на своєму edge-вузлі й IP-адресу не зберігає. Сторінка видалення отримує той самий ідентифікатор установки як ?i=: вона повідомляє серверу, що установку видалено, і пов'язує з нею необов'язкову відповідь в опитуванні.

Для цього в chrome.storage.local зберігаються ідентифікатор установки, остання підписана політика й ліцензія, ліцензійний ключ цієї установки (введений вручну або отриманий після покупки в ній), лічильники відкриттів за днями, доки їх не отримає сервер, і події в черзі — жодних даних облікових записів. Поки ввімкнено синхронізацію, ознака того, що установка старша за білінг, і цей ліцензійний ключ потрапляють також у Chrome Sync, щоб їх підхопили інші профілі Chrome цього користувача й самі ввімкнули Pro; якщо вимкнути синхронізацію, обидва видаляються з Chrome Sync, а після повторного ввімкнення повертаються.

Що повертається і як розширення з цим поводиться:

Токени

Політика (ліміт облікових записів безкоштовного тарифу) і ліцензія (Pro) — це JWS, підписані ES256 (ECDSA P-256)

Перевірка

WebCrypto, за публічними ключами, вкомпільованими у збірку (src/billing/keys.ts). Збірка для Chrome Web Store довіряє лише продакшн-ключу, а перевірка збірки відхиляє таку, що містить будь-який інший

Офлайн

Ліміт і ліцензія перевіряються локально, за останніми підписаними токенами. Доки не отримано підписаної політики, нічого не обмежується — недоступний сервер ніколи не може нікого заблокувати

Що може ліміт

Не дати додати обліковий запис — і нічого більше. Він не може приховати, заблокувати, видалити чи змінити обліковий запис або заблокувати коди, експорт, резервні копії, відновлення чи синхронізацію

Покупки

Stripe Checkout у новій вкладці, продавець (merchant of record) — Link. Email покупця надходить до нас від Stripe, щоб видати й відновити ліцензійний ключ; ключі зберігаються як геш, а також у зашифрованій копії, щоб загублений ключ можна було надіслати знову

Ліцензійний ключ

Сам ключ надходить у відповіді на щоденний запит лише тій установці, у якій купили Pro, і лише доки чотири символи, які вона повідомляє в key_hint, не збіжаться з цим ключем, — тож ключ, куплений пізніше, замінює попередній; установці, у яку ключ ввели вручну, він не надсилається ніколи

Ліміт — це не DRM: код відкритий, і форк може його прибрати. Що ніколи не має бути можливим — це отримати чи використати чужу ліцензію або зробити обмеженою чужу установку: таке є вразливістю й підпадає під дію нашої політики безпеки.

Самостійно розширення робить два види запитів: перевірку годинника та щоденну звірку з сервером для білінгу. Усе інше нижче стається тому, що користувач на це натиснув. Manifest V3 забороняє віддалений код, і ніщо з переліченого не передає ні облікових записів, ні секретних ключів, ні згенерованих кодів. Повний перелік:

Ні шрифти, ні скрипти, ні стилі, ні зображення не завантажуються зі сторонніх хостів. Усе потрібне для відображення інтерфейсу лежить усередині пакета.

Нічого з переліченого не треба брати на віру. Розширення має відкритий код, і кожен реліз відтворюваний:

1. Завантажте опублікований .crx з Chrome Web Store і розпакуйте його
2. Перемкніться на відповідний git-тег
3. Виконайте npm ci && npm run build на Node 20 LTS
4. Порівняйте отриманий dist/ з розпакованим пакетом

SHA-256 для кожного файлу в зібраному dist/ публікується з кожним релізом на GitHub у вигляді SHA256SUMS-v<version>.txt, у форматі sha256sum — тож крок 4 зводиться до одного запуску sha256sum -c. Розбіжності мають обмежуватися порядком файлів усередині архівів і пробілами в мініфікованому виводі на різних патч-версіях Node.

Залежностей у рантаймі свідомо мало — OTPAuth, React, jsQR, Zustand, Framer Motion і Lucide — усі зафіксовані закомміченим lock-файлом. SBOM у форматі CycloneDX надаємо на запит.

Ми невеликий незалежний розробник. Якщо щось із переліченого для вашого процесу обов'язкове, краще дізнатися про це зараз, а не на третьому тижні оцінювання:

• Немає сертифікації SOC 2, ISO 27001 чи аналогічної
• Незалежний пентест досі не замовлявся
• Немає платної програми bug bounty

Натомість ми пропонуємо повну прозорість вихідного коду, перевірювану збірку, мінімальний набір дозволів і сервер, якому ваші секрети, назви облікових записів чи коди взагалі ніколи не надсилаються.

Повідомлення про вразливості та питання щодо безпеки: security@authenticator.sh. Політика розкриття, межі застосування, строки відповіді й умови safe harbour — на сторінці політики безпеки; що зберігається і що залишає пристрій — у політиці конфіденційності.

Ми готові заповнити письмову анкету оцінювання постачальника або розібрати код разом із вашою командою безпеки.

З усього, що не стосується безпеки — встановлення, відновлення доступу, питання оплати під час розгортання — див. підтримку. Будь ласка, не надсилайте туди повідомлень про вразливості: ця скринька не вважається конфіденційною.